м. Хмельницький, вул. Інститутська 11

Анотація: В умовах пандемії все більше інженерних спеціальностей перелаштовуються до умов праці онлайн і «з дому». Для конструкторів швейного виробництва це означає необхідність придбання не лише САПР, а й периферійного обладнання, такого як принтери і плоттери для роздруківки лекал. Таке обладнання займає корисне місце в неофісному просторі, вимагає обов’язкової утилізації при завершенні експлуатації, постійного технічного догляду, оновлення витратних матеріалів (папір, тонер, картридж, чорнила тощо). Використання принтерів передбачає неможливість роздруківки в натуральну величину, а отже потребує склеювання окремих частин однієї деталі, подовжуючи трудомісткість. Плоттери ж надзвичайно дорогі і габаритні, їх використання доцільно лише в умовах масового виробництва. Любителі швейної справи, які займаються шиттям непрофесійно, взагалі змушені будувати лекала вручну. Процеси друку лекал збільшують кількість паперового сміття, яке надзвичайно рідко (в Україні) потрапляє на переробку.

У масовому виробництві одягу навіть при умові використання систем тривимірного проектування та систем автоматизованого проектування одягу, які виключають необхідність пошиву першого експериментального зразка для уточнення лекал, залишається необхідність виготовлення експериментального зразка для уточнення технології виготовлення, який буде використовуватись у потоці як взірець. Розкрій зразка в експериментальному цеху також вимагає наявності принтера/плоттера та виготовлення паперових лекал.

Проблеми – пришвидшення зміни модних тенденцій; зменшення строків виконання проєктів; робота вдома; перехід на комп’ютерне проєктування лекал; недоступність широкій аудиторії цифрового друку лекал безпосередньо на тканині;

Головна проблема – необхідність роздруківки, склеювання та вирізання паперових лекал

Ефекти – негативний вплив на здоров’я користувачів принтерів; збільшення трудомісткості виготовлення зразка; збільшення вартості виготовлення зразка; захаращеність робочого простору; накопичення паперових лекал; накопичення паперового сміття; додаткова вартість витратних матеріалів, багато часу на склеювання і вирізання, необхідність купівлі принтера/плоттера, обов’язкова утилізація принтерів, небезпечність тонерів, габаритність принтерів/плоттерів, необхідність постійного технічного обслуговування

Місія проєкту – зменшити трудомісткість проєктування і виготовлення одягу в умовах індивідуального виробництва в домашніх умовах

Було розглянуто декілька різних варіантів, таких як додатки доповненої реальності і методи проектування, які стали популярними останнім часом у зв’язку зі збільшенням кількості доступних на ринку проекторів. Судячи з огляду літератури, хоча AR є дуже багатообіцяючим методом передачі малюнків на тканину, AR-методи ще недостатньо розвинені, щоб використовувати їх для розкрою тканини у виробництві одягу.

Таким чином, проекційна техніка була обрана як перспективна. Методика апробована авторами. Розроблено схему розрахунку параметрів установки проектора на розкрійному столі. Параметри залежать від масштабу викрійки, варіантів освітлення кімнати, використовуваної системи CAD / CAM і кольору тканини. В результаті поточної роботи розроблені правила застосування проекційної техніки для розкрою тканини в заданих умовах конкретного виробника.

Post Author: stetsiukedunauka